Світова історія Всесвітня, світова історія Світова, всесвітня історія Всесвітня історія Світова, всесвітня історія Всесвітня, світова історія Світова історія


ru by ua de en fr es

Півострів Индостан

Півострів Индостан - найбагатший регіон зі складною й бурхливою історією. Тут зароджувалися великі релігії, виникали й валилися імперії, але зі століття в століття зберігалася неминуща самобутність індійської культури. Протягом багатьох століть усю територію півострова займала Прадавня Індія, і тільки в 1947 р. відбувся її розділ на чотири незалежні держави - Індію, Пакистан, Бангладеш і Шрі-Ланку (колишній Цейлон).

Близько 2500 г. до н.е. у долині Інду зародилася одна з найдавніших у світі цивілізацій. Вона зводила із цегли більші, відмінно сплановані міста з водопроводом і створила піктографічну писемність, яку поки не вдалося розшифрувати. Тому наші знання про индской культурі досить обмежені. Її стрімкий занепад ок. 1750 г. до н.е. був, очевидно, викликаний природною катастрофою, через що Індія на добру тисячу років залишилася без писемності

Півострів ИндостанДоліна Інду лежить на захід^-заходові-заходу-північно-заході субконтиненту у відноснім сусідстві з найдавнішою світовою культурою - Шумером. Між ними напевно існували торговельні зв'язки, і цілком імовірно, що Шумер, якщо й не дав поштовх до зародження индской цивілізації, то виявив на неї вплив. Протягом усієї індійської історії головним шляхом вторгнення нових ідеї й загарбників залишався північний захід. Усі інші шляхи в Індію були настільки перекриті горами, лісами й морями, що, приміром, велика китайська цивілізація майже не залишила в ній слідів. Саме з північно-заходу в II тисячоріччі до н.е. прийшли чужоземці, чиє вторгнення багато в чому визначило майбутнє Індії. Це були кочові племена ариев, що володіли бронзовою зброєю й бойовими колісницями. З'явившись, очевидно, із країв до сходу від Каспію, вони протягом багатьох століть проникали в Індію через афганські перевали. Зрештою, вони розселилися по всій Північній Індії й замість кочового тваринництва зайнялися землеробством

Скореному місцевому населенню - в основному дравидийским племенам з більш темною шкірою - на півночі була уготована роль підданих нижчого сорту, однак на півдні їм удалося зберегти незалежність. Географічні бар'єри робили південь важкодоступним, і його розвиток протікав відокремлено, хоча й туди постійно проникали з півночі релігійні й культурні впливи


Формування Індії

Арійські завойовники принесли із собою поклоніння богам Варуне й Индре, що персоніфікували сили природи, касту жерців (брахманів) і ритуальні жертвоприносини тварин. Їхні священні гімни пізніше були зібрані в чотирьох книгах, відомих як "Веди", через що релігія одержала назву ведичної. Перетерпівши чимало змін за тисячі років, вона знайшла форму сучасного індуїзму, який як і раніше є релігією багатьох індійців і почитає "Веди" своїм священним писанням. Санскрит, на якім написані "Веди", став літературною мовою Індії. Незважаючи на розвиток численних "народних" мов, санскрит донині зберіг своє значення й престиж подібно латині в середньовічній Європі


Кастовий лад

Арійське суспільство ділилося на чотири головні класи або касти: брахманів, військової знаті, селян і (пізніше) купців, а також слуг. Слуги й ті, хто не належав ні до одній касті - їх пізніше назвали "неприкасаемыми" - були майже безправні в порівнянні з вищими кастами. Ця система служила формою расового контролю, утримуючи дравидийские племена в покірності арійським господам

Із часом вона усе більш посилювалася й ускладнювалася, розділяючи людей на усе більш дрібні групи й підгрупи. У результаті кожній людині приділялися по праву народження певне положення в суспільстві й рід занять, дозволялося їсти тільки запропоновану його касті їжу й одружуватися тільки із представниками своєї касти. Ця жорстока й несправедлива система ґрунтувалася на індуїстськім вченні про карму. Згідно з ним, кожна жива істота одержувала в цьому житті нагороду або кару за вчинки, зроблені в одній з колишніх життів, тому соціальна приниженість була явним знаком гріховності. Кастова система міцно вкоренилася в індійськім суспільстві й, незважаючи на всі спроби уряду зламати прадавні класові бар'єри, жива до наших днів


Релігія

Півострів ИндостанВ VI в. до н.е. тверда кастова система, всесилля жерців і ритуальні жертовні аспекти індуїзму розбудили до життя два могутні реформістські релігійні плини. Вони знайшли численних прихильників, але, не зумівши замінити собою індуїзм, перетворилися в самостійні релігії, хоча й розділяли індуїстську віру в життя як нескінченне кругообертання народжень, смертей і реінкарнацій, визначене кармою

Одним із цих плинів був заснований Махавирой джайнізм. Основними його постулатами були ненасильство, заперечення кастового розподілу суспільства й шанування життя у всіх її формах ("ахимса"). Останній принцип дотримувався настільки неухильно, що джайны намагалися зробити все можливе, щоб ненароком не роздавити навіть комаха

Півострів ИндостанДжайнізм пустив глибоке коріння в самій Індії, але не знайшов особливого поширення за межами субконтиненту. Зате буддизму було призначено стать однієї з найбільших світових релігій. Його засновник Сиддхартха Гаутама (ок. 535 - ок. 483 рр. до й. э.) став відомий під іменем Будда ("прояснений"). Розповідають, що він народився в родині можновладного князя й виріс у розкоші й достатку, але випробував глибоке потрясіння, уперше зіштовхнувшись зі смертю й стражданнями. Досягшись просвітління після довгих пошуків істини, він провів залишок життя, проповідуючи "Серединний шлях", названий так тому, що, що йде по ньому людей не прагне ні до розкоші, ні до аскетизму (відмові від елементарних життєвих благ). Будда проповідував помірність, жаль і рівність усіх людей. Але головним у його навчанні був постулат, що причина страждань - людські бажання. Тому відмова від бажань дозволяє душі вирватися з вічного кола перероджень і досягтися стану блаженства (нірвани).


Царства й імперії

Тим часом давньоіндійські царства вели постійні міжусобні війни, а північний захід поступово підпав під вплив Персії й Греції. Олександр Македонський, розтрощивши імперію персів, рушив походом на Індію й встигнув завдати поразки індійському цареві по імені Пор, але був змушено повернути назад на настійну вимогу смертельно утомленого війська

У наданні відсічі армії Олександра, можливо, брав участь засновник великої династії Маурьев Чандрагупта (ок. 321 - ок. 297 рр.). Маурьи були першими (і останніми за 2000 років) владиками, що правили майже всім півостровом зі своєї столиці Паталипутра, побудованої в серце прадавньої Індії на берету ріки Ганг

Найбільш видатним з династії Маурьев був цар Ашока (ок. 274 - ок. 236 рр. до н.е.). Він почав кар'єру як завойовник, але, утомившись від кровопролиття, звернувся в буддизм. Очевидно, він намагався жити у відповідності зі своєю вірою, фінансуючи суспільні роботи й проповідуючи підданим ненасильство й терпимість. До найважливіших пам'ятників епохи Маурьев ставляться наскальні написи й різьблені стовпи, розставлені Ашокой у всіх куточках його безкрайніх володінь. Ашока направив в інші землі буддистських місіонерів, і їх успішна діяльність у Бірмі й на Цейлоні поклала початок поширенню буддизму у всій Східній Азії. Буддійське мистецтво й архітектура квітнули й у самій Індії, незважаючи на стрімкий занепад імперії Маурьев після смерті Ашоки. Після чергового періоду роздробленості в IV столітті до н.е. північ знову об'єдналася під владою династії Гуптов. Натхненна відродженням індуїзму, індійська культура досяглася нових висот, давши миру великі поетичні й драматичні шедеври на санскриті й довівши до досконалості скульптуру й архітектуру, що радує око багатством форм. Значний розвиток одержала математика й астрономія. Зокрема, поняттям нуля й десятковою системою рахунку мир зобов'язаний Індії епохи Гуптов. В V і VI століттях Гупты успішно відбили натиск білих гунів, але виснажена війнами імперія розпалася.


Панування ісламу

Із часом стало очевидно, що в душі простого народу буддизм не може суперничати з відродженим індуїзмом, і в IX столітті почався його швидкий занепад. Але тепер індуїзму стояло зіштовхнутися з куди більш грізним зовнішнім супротивником - ісламом

Іслам був войовничою релігією, що проповідує існування єдиного бога і єдиного шляху до порятунку душі. Його постулати разюче відрізнялися від навчань індуїзму, що робило практично неможливим мирне співіснування индуистов і мусульман. Цей релігійний конфлікт зіграв - і продовжує відіграти - найважливішу роль в індійській історії, визначивши шляху нинішнього розділу півострова на самостійні держави

На початку VII сторіччя перші загони мусульман вторглись в Індію, завоювали Синд на північно-західнім узбережжі й рушили далі в глиб півострова. Але тільки наприкінці X століття тюркське династія владик з Газни (нинішній Афганістан) скорила Пенджаб і приєднала його до середньоазіатської імперії Гур. Цілий ряд руйнівних набігів на глибинні райони Індії послабив дрібні царства, але серйозні спроби завоювати весь півострів були початі тільки в наступнім сторіччі, коли в Газни прийшла до влади нова, більш енергійна династія


Делійський султанат

В 1192 г. найвидатніший представник нової династії Махмуд з Гура вторгся в північну частину Індії, розгромив, що виступила проти нього конфедерацію місцевих владик і поставив намісником Делі свого тюркського раба. За роки правління заснованої їм династії Гулямов, Делі перетворився в столицю могутнього султанату, влада якого поширилася на всю північну Індію. При цьому північні індійські царства не піддалися розгрому, а лише стали васалами делійських владик, а їх населення не було поголовно звернене в іслам. Проте, нова релігія крок за кроком поширювалася в Індії, і в індійській културе усе помітніше почало проявлятися вплив ісламського, найчастіше перського мистецтва й архітектури

Делійський султанат пережив чимало зльотів і падінь, поки, нарешті, не впав в 1398 г. під ударами монгольського завойовника Тимура, що спустошив його територію. Втім, наступні завойовники внесли більш творчий внесок в історію Індії, заснувавши саму блискучу мусульманську імперію - імперію Великих Моголів.

Rambler's Top100